Олександр Просяник

Перший Національний канал – це для мене як перше кохання. Саме тут я вперше зрозумів, що таке телебачення і «захворів» ним.

Народився 4 червня 1979 року в місті Сніжному на Донеччині. Можливо, саме тому Сашко обожнює сніг, холод і все, пов’язане із зимою. Ще з дитинства хотів стати вчителем, тому 1996-го року вступив на факультет української філології до Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Але на 5 курсі пішов працювати журналістом на радіо і зрозумів, що професію обрав неправильно. Втім, роки навчання в Педуніверситеті не пройшли марно: в роботі дуже знадобилися знання філолога та голос, який  Сашкові «поставили» у студентському театрі.

Працював ведучим новин на «Русском радио» та «Хіт FM» у Луганську, потім було радіо «Столиця» у Києві. «Столицю» вважає ключовим моментом у житті в плані професійного зростання. За його словами, «це був міцний стартовий майданчик для переходу на телебачення».

На Перший Національний канал Олександр прийшов у 2003-му редактором, а трохи згодом став і ведучим. На своєму місці намагається зробити все, щоб зламати стереотипи про Перший Національний канал. Гордий тим, що має змогу бути частиною загального обличчя каналу.

Хобі: пише вірші, здебільшого, про кохання. Але читати їх дає лише близьким друзям. Любить подорожувати, але, на жаль, дуже рідко має таку можливість.

Родина: мати й батько звичайні робітники, але незвичайні люди, які навчили все в житті сприймати з розумінням і вдячністю. 17-річна сестра Наталка зараз живе зі мною. Вирішила іти кроками брата і наступного року вступатиме на факультет журналістики. Не одружений, але дуже сподівається зустріти свою половинку ще до глибокої старості.

Жора

О.С.

АнА)