:
Історія багато чому вчить, якщо вчитися – Олександр Зінченко

Історія багато чому вчить, якщо вчитися – Олександр Зінченко

22 березня 2018

Новий сезон проекту "Розсекречена історія" – про таємні сторінки минулого України, невідомі факти її творення та радянські міфи – стартує на телеканалі UA: ПЕРШИЙ вже цієї суботи, 24 березня. Ведучий програми – історик Олександр Зінченко продовжить розсекречувати теми, які здатні вразити навіть тих, хто переконаний, що добре знає історію.

У першому випуску нового сезону, який вийде в ефірі 24 березня о 20:00, ведучий разом із істориками Олегом Бажаном, Олександром Лисенком, Романом Подкуром та психологом Олегом Чабаном говоритимуть про постать Йосифа Сталіна. Як із симпатичного хлопчика, який писав вірші про Батьківщину і міг би викладати Євангеліє дітям в Горі, виріс один із найжахливіших диктаторів ХХ століття? Якою була ціна модернізації СРСР? І чи потрібна українцям "сильна рука", на кшталт Сталіна? Відповіді – у першому випуску "Розсекреченої історії" в новому сезоні.

Про що будуть дискутувати навесні та на початку літа гості Олександра Зінченка – у короткому інтерв’ю автора і ведучого "Розсекреченої історії".

Пане Олександре, кого із цікавих гостей плануєте, так би мовити, "притягти до слова" у новому сезоні проекту?

О, у нас будуть дуже цікаві гості. Наприклад, в одну із програм нам вдалося запросити професора Гарвардського університету Сергія Плохія, який нещодавно отримав Шевченківську премію за свою книжку "Брама Європи". Зауважу, що книги на історичну тематику дуже рідко отримують цю премію, тому це велике досягнення. Звичайно, ми не могли не запропонувати одну із тем, для того, щоб обговорити її з професором Плохієм за участі таких відомих людей, як: доктор історичних наук, професорка кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" Наталя Яковенко, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак та відомий польський публіцист і колишній політик Мирослав Чех. Ми говоритимо про те, як треба переписувати історію, та що робити зі стереотипами, кліше і упередженнями, яких дуже багато в колективній пам’яті про минуле. Тут також не обійти наслідки "декомунізації" – адже три роки тому парламент прийняв пакет "історичних" законів: що змінилося за ці три роки в наших уявленнях про минуле?

У нас у гостях буде перший Президент України Леонід Кравчук. В його компанії разом із відомими істориками Олегом Бажаном та Юрієм Шаповалом спробуємо зрозуміти епоху Володимира Щербицького.

"Розсекречена історія" – це програма рефлексій та дискусій. У студії збираються люди з різними поглядами. Це дозволяє нам отримати в результаті об’ємне бачення минулого, а не якусь пласку замальовку. Наприклад, одна із тез, яка викликала жваву дискусію у студії, стосувалася того, що українці консервативніші за поляків. Але тут не все так однозначно. Про те чи дійшли гості згоди з цього питання, глядачі зможуть дізнатися в одному із найближчих випусків програми.

Це схоже на спойлер. Можете розказати трішки про наступні теми програми?

У новому сезоні у нас, як завжди, буде величезна кількість розсекречених історій. Плануємо обговорити теми, про які ще не говорили, та про які в Україні дуже мало хочуть говорити. Зокрема, спробуємо зрозуміти причини антиєврейських погромів у 1919 році. Це практично забута історія у нас і, водночас, тема, яка доволі інтенсивно використовується для звинувачення України в антисемітизмі на Заході. Ми хочемо розібратися, чи такі закиди мають серйозні підстави.

Варто більше говорити про такі речі, які називають "гріхи сумління". Ми бачимо, що серед наших сусідів, як на Північному Сході, так і на Заході, протягом останніх років поширився некритичний підхід до історії.

Наприклад, у Польщі зараз домінує такий підхід: "Ми, поляки, є нацією святих жертв і це нас виправдовує в нашому минулому". Тобто там відбувається певна ідеалізація минулого.

Якщо ми подивимося на Росію, то там побачимо тенденцію, яку саркастично називають культ "побєдобєсія". Це теж є формою некритичного підходу до історії.

Українцям в цих умовах дуже небезпечно творити своє некритичне бачення. Ми маємо бути, якщо хочете, тверезішими. Нам нема чого змагатися із сусідами у неадекватності в сприйнятті минулого.

Критичне ставлення до свого минулого – це питання нашої адекватності тим викликам, з якими ми стикаємося сьогодні. Щоб чітко розуміти, що і як відбувається зараз, треба знати, що і як відбувалося в минулому, і розуміти усі причинно-наслідкові зв’язки. Історія багато чому вчить, якщо вчитися. Таким чином, ми стаємо більш опірними до інформаційної війни та маніпуляцій.

В одному із випусків поговоримо про історію людини, яка керувала Українською СРСР 17 років, – Володимира Щербицького. Чи була ця людина своєрідним щитом для України? Ким він був: таким собі князем Київським чи васалом Москви? Як українці його сприймали? Чому, він захистив Бориса Олійника від переслідувань КДБ і не захистив Василя Стуса? Головне у цій історії – зрозуміти, чи він дійсно був лише провідником русифікації, "служакою" Кремля, чи мав своє бачення, відмінне від московської політики?

Також хочемо поговорити про український терор щодо польської адміністрації у міжвоєнний період, починаючи від вбивства львівського воєводи і замаху на Пілсудського. Чому українці у міжвоєнний період замість того, щоб творити якісь культурні осередки, хори і мирне співжиття на території Галичини й Волині, почали збиратися у боївки, гуртуватися та потихеньку переходити до методів терору, часто копіюючи дії самого Пілсудського, на якого планували замахи?

Нас очікує 100-ліття проголошення Гетьманату Павла Скоропадського. Газета "День" проголосила цей рік – роком Скоропадського. Ми хочемо обговорити можливі мотиви, якими він керувався, вчиняючи те, що багато хто називає військовим переворотом. Як українське суспільство змінювалося протягом цих 8 з половиною місяців і чому період Гетьманату був такий короткий, що "пішло не так" в тій історії?

Говоритимемо про такі контроверсійні теми, як служба українців під час Другої світової війни у дивізії СС "Галичина". Як нам бути з цією спадщиною? Якою була мотивація цих людей? Вони надихалися нацисткою ідеологією чи служба в чужому мундирі була лише стратегією виживання? А можливо вони взагалі мали геть інші мотиви…

Щодо мотивів. На вашу думку, чи справді людський фактор відіграє ледь не ключову роль у творенні історії?

Так. Дуже важливо, щоб наші глядачі зрозуміли, що часто саме психологія та мотиви людей є основою того, чому в історії щось відбувається так, а не інакше. Це пояснює, чому люди роблять помилки. І це важливо для нас – розібратися із помилками минулого, щоб їх не повторювати.

Спробуємо розібратися, що керує людьми. У першому випуску до нас, істориків, долучиться психолог Олег Чабан, який з своєї перспективи пояснюватиме, якими мотивами Йосиф Сталін керувався у своїх вчинках. І чи ми можемо сьогодні поставити якийсь діагноз, який пояснював би смерть мільйонів, за які Сталін несе відповідальність?

Це певний акцент нового сезону "Розсекреченої історії": мотиви людей, людська психологія, чому в конкретних історичних умовах люди діють саме так, а не інакше?

Читайте також: