:
Так а шо там Суспільне?

Так а шо там Суспільне?

23 лютого 2018

Які зміни відбуваються на Суспільному і чи відбуваються взагалі? Хто відповідає за прийняття стратегічних рішень, а хто – за зміну лампочок у будівлі телецентру? Що таке Директорат та Рада генпродюсерів і навіщо вони потрібні? Звідки беруться гроші на вироблення контенту і що з бюджетом? Наталка Кузьменко та Сашко Попенко покажуть суспільне мовлення таким, як воно є – без купюр та цензури – у новому проекті "ТАКАШОТАМ СУСПІЛЬНЕ". Вони заходять без попередження у кабінети, риються у паперах, вриваються на будь-які зустрічі та наради і ставлять незручні запитання усім, починаючи від голови правління ПАТ "НСТУ" Зураба Аласанії, закінчуючи охоронцем на вході до телецентру. І все заради того, щоб показати глядачам Суспільне таким, яким його ще ніхто не бачив!

У першому випуску, який вийде в ефірі UA: ПЕРШИЙ вже цього понеділка, 26 лютого, о 09:30, глядачі почують від виконавчого директора ПАТ "НСТУ" Олександра Лієва про структуру Суспільного, побачать, як проводять свою обідню перерву працівники суспільно-політичного напряму на чолі із генпродюсером Андрієм Сайчуком, та дізнаються як за допомогою електронного документообігу замінити дверну ручку.

Кожен випуск "ТАКАШОТАМ СУСПІЛЬНЕ" – це відеоблог, який розповідає про одну конкретну тему: структуру суспільного мовника, проблеми із бюджетом, повсякденне життя телецентру, роботу у регіонах, створення контенту, фан-зону Зимових Олімпійських ігор-2018 тощо. Окрім телеканалу UA: ПЕРШИЙ, за пригодами Наталки та Сашка можна буде стежити на всіх діджитал-платформах Суспільного та в ефірі регіональних мовників.

А про власну обезбашеність та нахабство, моменти зйомок, які запам’яталися найбільше, й проблеми з бухгалтерією Наталка Кузьменко і Сашко Попенко розповіли в інтерв’ю.

Наталко, Сашко, перше запитання буде доволі банальним. Розкажіть, чому вирішили робити свій влог, і що він собою представляє?

Наталка: Наш влог "ТАКАШОТАМ СУСПІЛЬНЕ" – це суб’єктивне бачення моє і Сашка того, що відбувається на Суспільному. Ми говоримо про все, що бачимо, про все, що хочемо, відкриваємо будь-які двері, ставимо будь-які питання будь-кому. Схоже на нахабство, наприклад, просто так вриватися на Директорат чи на Раду генпродюсерів. Але це дає якісь ексклюзивні матеріали, розуміння того, як усе відбувається насправді. Бо ми приходимо без попередження. Можемо схопити в коридорі Зураба Аласанію (голову правління НСТУ – ред.) чи Олександра Лієва (виконавчого директора НСТУ – ред.) і притягти їх до відповіді До речі, нас дуже здивував той факт, що за весь час зйомок нас ще ніде не вигнали, не образили і не обматюкали. Окрім, бухгалтерії…

Сашко: Є ще один цікавий момент. Будівля та вся ця структура існують дуже давно. Є люди, які працюють тут десятиліттями, а є молодь, яка прийшла будувати Суспільне нещодавно. Застаріла техніка й архаїчний підхід до роботи поєднуються з новими віяннями, привнесеними молодим поколінням, і змінами, пов’язаними з реформуванням. Дуже цікаво спостерігати, як ці дві історії співіснують, яким чином ця структура зараз працює. Адже вона стала дуже еклектичною, так, Наталко?

Наталка: Я не слухала, що ти казав до цього. Отак ми і працюємо. Сашко щось каже, потім я щось кажу, потім ми монтуємо і так виходить новий випуск "ТАКАШОТАМ СУСІЛЬНЕ". А якщо серйозно, то Сашко правий. Дуже цікаво спостерігати за тим, як зіштовхуються два різні світи – люди, яким за 60 і ті, кому близько 20 років. За старшим поколінням – досвід і знання типових правил, а за нами – обезбашеність, яка іноді є вчасною, а іноді невчасною. Щось ліпше знають вони, щось ліпше знаємо ми. Спочатку це лякає і дивує, бо ви живете на абсолютно різних швидкостях. Але проходить якийсь час і ти розумієш, що старші люди можуть дати класний фідбек, хороший експіріенс та цінні знання. А ти можеш це все осучаснити, подати крізь призму нових поглядів і пришвидшити темп.

Як ви обираєте теми для влогу? Може робите якесь соціологічне опитування?

Наталка: Здебільшого ми обираємо теми, які цікаві саме нам. Наприклад, у мене є питання: що таке Директорат, навіщо туди ходити і чому виконавчий продюсер, з яким я маю обговорити якесь питання, сидить чотири години щочетверга на Директораті й не може приділити мені час? Ми йдемо і розбираємось. Або стикаємось із тим, що на виробництво програм та контенту не вистачає грошей. Чому? Бо врізали бюджет. От ми з Сашком тоді піднімаємо це питання: чому урізали бюджет? Куди пішли ці гроші?

Чому саме відеоблог, а не якийсь інший формат?

Наталка: Насправді, наш проект ще у процесі пошуку свого формату. Не так просто пояснити людям, що таке Суспільне. Якщо починати пояснювати серйозно, людина не сприйме і одразу вимкне. Наше завдання – показати усі процеси зсередини. Докопатися до найдрібніших моментів – ледь не до того, як реформа впливає на процес закупівлі лампочок для НСТУ. І показати, що тут змінюється, а що ні.

Сашко: Ми ніколи подібних речей не знімали і робимо це вперше. Навіть не уявляємо, що це таке – влог, документальний фільм чи телевізійна програма. Скоріше, це гібрид усіх цих речей разом узятих ще й про зміни на Суспільному. Перший випуск ми декілька разів перемонтовували. Протягом тижня сиділи і думали, як зробити так, щоб було цікаво. Скоротили хронометраж з 20-ти хвилин до 10-ти і вважаємо, що все одно це забагато. Але про зміни у такій величезній структурі як Суспільне, за три хвилини не розкажеш. Тому ми продовжуємо шукати формат та вчитися журналістській роботі. Наталка, наприклад, вчиться працювати у кадрі, оскільки для неї це вперше.

Ви вже відзняли кілька випусків. Згадаєте якийсь яскравий момент, що запам’ятався найбільше?

Сашко: У мене – це дідусь у ліфті, який їхав прикручувати дверну ручку. Наташа запитала у нього, чим він займається і куди він їде. Він відповідає: "Їду наверх, треба ручку мінять". Наташа спитала, а як їй поміняти ручку, якщо та зламалася. А дідусь так серйозно відповів, що треба залишити електронну заявку в iDoc, після чого йому на пошту прийде повідомлення, а вже після цього він прийде і замінить.

Наталка: Для мене найяскравіший момент – це перший серйозний захід, куди ми увірвалися. Це був відбір кандидатів у продюсери та менеджери регіональних філій. Поки ми з Сашком знімали перший випуск, ходили коридорами телецентру, вривалися у кабінети до генпродюсерів, це було якось буденно. А тут за дверима кабінету, де проходив кастинг, сиділи члени правління та виконавчий директор – тобто купа топ-менеджменту. Ми знімали до цього десь у кабінетах, у ліфті, у коридорах і тут я підхожу, збираюсь відкривати двері і… кажу: "Сашо, чекай". Ми повернулись назад, Сашко дав мені декілька хвилин видихнути, і тільки після цього ми такі: "Все, погнали" і увірвались на кастинг, зробивши цілий перфоманс з цієї події.

Здається вам дуже весело… Що вас найбільше надихає у роботі над проектом?

Наталка: Ага, у Сашка вже кров з очей. Мені трошки легше, бо я потім не переглядаю увесь цей матеріал і не монтую. Сашко кличе, вже коли збере рибу. Плюс у мене є приємні фідбеки, наприклад, мене фарбують. А, якщо серйозно, то прикольно те, що ми ледь не єдині з усього Суспільного, хто справді розуміє, що тут відбувається. Ми розмовляємо з усіма, починаючи від охоронця і закінчуючи топ-менеджерами. У кожного є власна думка, й у кожного вона цікава. Таким чином у нас у головах є суцільна картина. Ми знаємо і знизу, і зверху, і збоку, і зкраю – про все та скрізь. Сьогодні Директорат – ми знаємо, що обговорювали на Директораті. Завтра Рада генпродюсерів – ми знаємо, що відбулося на цій Раді, хто що сказав, хто як виглядав, кому не сподобалося яке питання. Не знаю, хто іще у всьому Суспільному стільки про все знає!

Сашко: Завдяки нашій роботі ми ледь не єдині, хто бачить реальний зріз співробітників Суспільного. Ми вже і з деякими регіональними менеджерами та продюсерами познайомилися, і з усім топ-менеджментом, і з багатьма співробітниками різних департаментів. І можу вам сказати, що все зсувається з мертвої точки! Ми бачимо ці процеси, стежимо за ними і показуємо у влозі.

Скільки випусків "ТАКАШОТАМ СУСПІЛЬНЕ" ви плануєте зробити? Поки не закінчаться усі теми?

Наталка: Це залежить від того, наскільки наш влог сподобається глядачам. Ми бачитимемо кількість переглядів, лайків, коментарів у соцмережах, рейтинг програми на регіональних телеканалах та на UA: ПЕРШИЙ і відштовхуватимемося від цих показників. Бо зміни на Суспільному – це доволі специфічна тема і ми не знаємо чи буде вона цікава людям зі сторони. Ми намагаємося зробити цей проект максимально цікавим й не "внутряковим". Бо є багато внутрякових приколів, які не будуть зрозумілі глядачам. Але побачимо як піде.

Сашко: Зважаючи на те, що Суспільне – це про відкритість і прозорість, ми просто зобов’язані робити продукт, подібний до влогу "ТАКАШОТАМ СУСПІЛЬНЕ". В якій формі – це вже інше питання. Але показувати те, що відбувається всередині, я вважаю, просто необхідно.

Читайте також: